Словник Української Мови
1. Стосовний до лабораторних досліджень, спрямованих на оцінку функціонування органів або систем організму, що проводяться зазвичай в клінічній практиці (наприклад, про функціонально-лабораторні показники роботи печінки).
2. Пов’язаний із напрямом медицини або діагностики, що поєднує функціональні (виконувані организмом) та лабораторні (аналізи біологічних рідин, тканин) методи обстеження.
1. Стосовний до функціональних процесів метаболізму (обміну речовин) в організмі, що пов’язано з їхньою роллю та дією, а не лише з хімічною структурою.
2. Характеристика стану, синдрому або порушення, при якому зміни в обміні речовин призводять до порушення нормальної роботи органів або систем організму.
1. Побудований на принципі пріоритету практичного призначення, утилітарності; такий, що орієнтується на виконання конкретних завдань або досягнення практичного результату.
2. (У техніці, програмуванні, управлінні) Сконцентрований на функціях, процесах або діях як основних структурних або організаційних одиницях; такий, що розглядає систему через призму її функцій.
1. (лінгв.) Пов’язаний з вивченням мовних явищ у їх взаємозв’язку, що враховує як їхню граматичну функцію (роль у мовленні), так і їхнє значення (семантику); такий, що стосується функціонально-семантичної категорії чи поля.
2. (лінгв.) Такий, що належить до функціональної семантики — напряму в граматиці, що досліджує способи вираження у мові узагальнених значень (наприклад, модальності, часовості, причинності) різними засобами: морфологічними, синтаксичними, лексичними.
1. Який стосується одночасно функцій та внутрішньої будови, організації певної системи, об’єкта або явища і розглядає їх у взаємозв’язку.
2. У мовознавстві: такий, що описує мову або мовні явища з точки зору їхніх функцій у мовленні та місця в структурі мовної системи.
1. Особа, яка обіймає виборну або призначену посаду в якійсь організації, установі, партії тощо і виконує певні керівні або адміністративні обов’язки.
2. (Перен.) Особа, яка діє механічно, формально, без творчого підходу, лише виконуючи встановлені функції.
Жінка, яка обіймає виборну або призначену посаду в партійній, державній, громадській чи іншій організації, бере активну участь у її діяльності та виконує певні керівні або організаційні функції.
1. (спец.) Такий, що функціонує, працює, діє; призначений для функціонування.
2. (про матеріал, тканину) Оброблений спеціальним покриттям або має особливі властивості, що забезпечують йому додаткові практичні функції (наприклад, водовідштовхувальні, антибактеріальні тощо).
1. (про систему, механізм, організацію тощо) Такий, що функціонує, працює, діє; справний, робочий.
2. (у лінгвістиці, про мовну одиницю) Такий, що виконує певну функцію в мовленнєвому потоці або граматичній структурі.
1. Великий вантажний автомобіль для перевезення вантажів на значні відстані; автомобіль-самоскид.
2. Застаріле: великий віз або сани, запряжені кіньми, для перевезення вантажів.
3. Розмовне, переносне значення: велика кількість чого-небудь, що привезли або принесли одразу.