Словник Української Мови
1. У математичному аналізі — функція, похідна якої дорівнює заданій функції f(x); первісна функція, результат невизначеного інтегрування.
2. У програмуванні — базова, елементарна функція мови програмування, що не визначена через інші функції та часто реалізована безпосередньо на рівні апаратного забезпечення або ядра системи.
1. Одиниця маси в англійській системі мір, що дорівнює 16 унціям або 453,592 г.
2. Грошова одиниця Великої Британії та деяких інших країн (наприклад, Єгипту, Лівану, Сирії).
3. Старовинна російська міра маси (ваги), що дорівнювала 409,512 г.
4. Стара українська міра для вимірювання срібла, що дорівнювала 48 золотникам (близько 204,75 г).
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “фунт” — традиційна одиниця вимірювання маси, що дорівнює 409,5 грама.
2. Розмовна назва одиниці ваги, що дорівнює одному фунту, часто вживана щодо продуктів (наприклад, фунтик цукру, фунтик масла).
3. Переносно: про людину невеликої товщини або щуплої статури (зазвичай у пестливому значенні).
1. Який має вагу в один фунт; такий, що важить один фунт.
2. Який виготовлений, розрахований на вагу в один фунт (про гирі, мірки тощо).
3. Який продається, відпускається на вагу фунтами (про товар).
4. У складі власних назв: такий, що має вагу, розмір або вартість у один фунт (наприклад, фунтовий пиріг).
1. Рослинний сорт картоплі з великими, округлими бульбами, що досягають ваги близько одного фунта (400-450 грамів).
2. Великий, важкий предмет або знаряддя вагою приблизно один фунт (історична міра маси).
3. Заст. Велика, важка монета вартістю в один фунт стерлінгів.
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “фунт”, що вказує на невелику вагу або об’єкт вагою приблизно один фунт.
2. Розмовна назва монети або грошової одиниці вартістю в один фунт стерлінгів (наприклад, британська монета).
3. У переносному значенні — про повноважного, впливову людину, “важку” особу (від асоціації з вагою фунта).
1. Офіційна грошова одиниця Великої Британії та деяких інших країн, що складається зі 100 пенсів.
2. Грошовий знак (банкнота або монета) відповідної вартості, що перебуває в обігу.
1. (географія) Рідкісна назва невеликого острова в архіпелазі Тувалу в Тихому океані, між атолами Ваїтупу та Нукуфетау; також відомий як Фуафу.
2. (лінгвістика) У мові тувалу — один з двох традиційних діалектів або говорів, що існував на островах архіпелагу.
1. (в історії) Візок на двох колесах для перевезення вантажів, поширений у Західній Європі, зокрема у Німеччині.
2. (в історії) Великий чотириколісний вантажний віз, зазвичай запряжений кіньми, що використовувався в Україні, особливо на Запоріжжі, для перевезення хліба, риби та інших вантажів.
3. (переносне значення) Велика кількість чогось, що перевозиться або привозиться; великий обсяг.