Категорія: Ф

  • фурагін

    1. Фармакологічний препарат, синтетичний антибактеріальний засіб з групи нітрофуранів, що застосовується переважно для лікування інфекцій сечовивідних шляхів.

    2. Міжнародна непатентована назва (МНН) лікарського засобу, діючою речовиною якого є фуразідін.

  • фурадонін

    Фурадонін — синтетичний антибактеріальний препарат із групи нітрофуранів, що застосовується переважно для лікування та профілактики інфекцій сечовивідних шляхів (наприклад, циститу, пієлонефриту).

  • фураж

    1. Корм для сільськогосподарських тварин (коней, великої рогатої худоби тощо), що зазвичай складається з зерна, сіна, соломи, коренеплодів.

    2. (заст., військ.) Грошова сума, що виділялася на утримання коней у військових частинах або на закупівлю кормів для них.

  • фуражир

    1. Військовослужбовець, який займається заготовкою фуражу (корму для коней) та продовольства для військової частини.

    2. Застаріле: той, хто займається фуражировкою — пошуком та збиранням кормів для худоби, часто з використанням природних угідь.

    3. Переносне, розмовне: людина, яка активно та наполегливо здобуває, добуває або збирає щось (наприклад, припаси, інформацію, кошти).

  • фуражирство

    1. (історичне) Дія за значенням слова “фуражир” — заготовка фуражу, продовольства для війська в районі його дій, часто шляхом реквізиції у місцевого населення.

    2. (переносне, розмовне) Дія, поведінка, спрямована на одержання, добування чогось (переважно їжі, продуктів) для себе, часто з відтінком осудження; дрібне збиральництво, пошук провізії.

  • фуражирування

    1. (військ.) Пошук та заготівля кормів для коней та худоби в районі розташування військ, що здійснювався особливими командами (фуражирами), часто на ворожій території.

    2. (перен., заст.) Добування, пошук чого-небудь (наприклад, провізії, ресурсів) у складних умовах або на стороні.

  • фуражирувати

    1. (історичне, військове) Займатися фуражуванням, тобто заготовляти та забезпечувати фураж (корм для коней) для військових потреб, а також продовольство для армії шляхом збору чи реквізиції на місцевості.

    2. (переносне, розмовне) Добувати, знаходити, діставати (часто з труднощами) якісь необхідні речі, продукти, матеріали.

  • фуражний

    1. Призначений для фуражу, корму тваринам, що стосується заготовки або зберігання кормів.

    2. Стосовний до фуражу (капелюха), такий, що має високу тулью та невеликі поля, характерний для військової форми деяких армій.

  • фуражування

    Процес заготовки, закупівлі або постачання фуражу (кормів для тварин, переважно зерна, сіна, соломи).

    Військова або історична практика добування кормів для коней та іншої худоби силами армії на місцевості, часто шляхом реквізиції у місцевого населення.

  • фуражувати

    1. Заготовляти фураж (корм для тварин), збирати його на місцевості.

    2. (у військовій справі) Добувати корм для коней та іншої живої сили в районі розташування військ, часто шляхом реквізиції у місцевого населення.

    3. (переносно, розм.) Добувати, знаходити, шукати (переважно про їжу або необхідні речі), часто з відтінком труднощів або винахідливості.