антеїзм

АНТЕЇ́ЗМ, -у, чол. Світоглядна концепція або філософська позиція, що ґрунтується на визнанні нерозривного зв’язку людини з рідною землею, природою та національним корінням, черпанні з них життєвої сили й духовної енергії; ідея необхідності постійного живлення від національного першоджерела для збереження ідентичності та самобутності. Термін походить від імені міфологічного велетня Антея, який був непереможним, доки торкався землі.