Значення
-
Антецедент, -а, чол.
-
У логіці: попереднє висловлювання або умова, з якої виводиться наслідок (консеквент); перший член імплікації.
-
У мовознавстві: попередній мовний елемент (слово, словосполучення або речення), на який вказує займенник або інший анафоричний засіб у тексті.
-
У психології та соціології: попередня подія, обставина або чинник, що передує певному явищу чи поведінці та може слугувати його причиною або поясненням.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. антецедент, р. антецедента, д. антецедентові, з. антецедент, о. антецедентом, м. антецеденті, к. антецеденте