1. Прикметник до а́нгел; який стосується ангела, властивий ангелові; небесний, божественний.
2. перен. Який виявляє найвищу лагідність, доброту, ніжність, покірливість і т. ін.; бездоганний, ідеальний.
ангельський
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Якщо можна уявити ангельський спів, так то був саме він. Вони співали неголосно, голоси — точні, як інструмент у досвідчених руках, абсолютний слух, ідеальне злиття голосів.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Це: астронотус окатий (astronotus ocellatus) — коричневе тло з чорними плямами, шкіра товста і м’яка, здається оксамит ною, на хвостовому плавнику — виразне чорне очко в червоному обрамленні; крім того, синодонтіс ангельський (synodontis angelicus) — чарівний тлустий сомик, білі горо шини на оксамитно-чорному тлі; і нарешті, нарешті — піранья червона (serrasalmus nattereri) з яскраво-червоним анальним плавником! Кожного виду вдалося знайти по парі (хоч кажуть, ніби синодонтіси в акваріюмах не розмножуються).
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Частина мови: прикментик () |