Значення
-
Виділяти характерний хрускіт, хруст при натисканні, розкушуванні, розламуванні чогось твердого та крихкого (наприклад, сухаря, льоду, свіжого снігу, твердого печива).
-
Видавати тихий, поривчастий хруст (схожий на хрустіння) під час ходьби, руху, тиску (наприклад, про сніг, мерзлу землю, пісок).
-
Перен. про голос, звук мови: говорити чітко, твердо, з характерним відтінком різкості або сухості.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я похрускую, ти похрускуєш, він похрускує, ми похрускуємо, ви похрускуєте, вони похрускують