Дієслово, яке вживається переважно в діалектах та народній творчості для позначення дії, пов’язаної з хрустінням, тріскотом або характерним звуком, що виникає від руху, натискання чи зламування чогось твердого і крихкого (наприклад, льоду, сухого снігу, гілок). Часто має відтінок повторюваності або тривалості дії.
У переносному значенні може вживатися для образного опису стану замерзання, затвердіння від холоду (наприклад, про одяг або волосся), або ж для передачі відчуття свіжості, морозності повітря.