drevosliv.com

Словник Української

русин

Буква

1. Представник східнослов’янської етнічної групи, що мешкає переважно в Закарпатті, Східній Словаччині, Польщі та Сербії, та історична назва українців у добу Середньовіччя та раннього модерну.

2. Історична назва мешканців Русі (Київської, Галицької, Волинської тощо), що вживалася до початку XX століття як синонім слова «українець».

3. Представник автохтонного населення Карпатського регіону, що ідентифікує себе як окремий від українців, росіян та білорусів східнослов’янський народ.

Приклади:

Приклад 1:
Руснак — те саме, що русин (самоназва галицьких українців). Рутенствувати — тут: поводитись, як за звичай, «по-рутенськи» (зневажл.).
— Зеров Микола, “Камена”

Приклад 2:
Не схотів їхати туди й русин проф[есор] Шараневич, член Краківської академії, а далі зреклись приїхати й члени хорватської. З боку познанського «Towarzystwa Przyjaciol Nauk» було ознакою великої толеранції, що воно прислало в Київ свого делегата, й, конечно, треба було всього нагніту тевтонського на познанських поляків, щоб попхнути «Towarzystwo Przyjaciol Nauk» до такого панславістичного заходу Інтересно, що як тільки гр[аф] Дз[ялинський] вернувсь із Росії, так зараз прусська поліція обшукала локаль і папери «Tow.
— Невідомий автор, “171 Avstro Rus Ki Spomini 1867 187 Mikhailo Draghomanov”

Приклад 3:
Я спитав його, чи він німець, чи русин? «Ich kann deutsch und ruthenisch», — відповів він.
— Невідомий автор, “171 Avstro Rus Ki Spomini 1867 187 Mikhailo Draghomanov”

More posts