викінчитися

1. Прийти до кінця, завершитися, припинитися (про процес, подію, стан).

2. Бути витраченим, вичерпатися, закінчитися (про запаси, ресурси, матеріальні предмети).

3. (розм.) Зникнути, перестати існувати.