1. Бути предметом проповіді, ставати змістом проповідницького слова; проголошуватися, виголошуватися з наміром навчання або переконання (про ідеї, істини, вчення).
2. Бути проголошуваним як проповідь; виступати в ролі проповідника, промовляти проповідь (про людину).