1. Власна назва села в Україні, розташованого в Овруцькому районі Житомирської області.
2. (заст., діал.) Сильний дощ, злива; мряка (у загальному значенні).
мряка
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Туман натомість — та сама вода, яка лише імітує пару (пара — чистий газ, мряка ж складається з крапельок рідини), а стіни з води, як відомо, прозорі. Наріжний камінь замішано з іншого тіста.
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”
Приклад 2:
Холодна дрiбненька мряка сiялась з неба. Було вогко, непривiтно i тихо.
— Самчук Улас, “Марія”
Приклад 3:
Осiннiй вечiр уже розтанув, i в купе заглядала темна мряка дощовитої ночi. З сусiднього купе, що праворуч, доносились голоси.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”
Частина мови: іменник (однина) |