Значення
-
Спадкова зміна в генетичному матеріалі організму (ДНК або РНК), що призводить до виникнення нових ознак або властивостей, які можуть успадковуватися наступними поколіннями.
-
У мовознавстві — звукова зміна в межах однієї мови, яка відбувається за певних фонетичних умов, наприклад, чергування звуків при словозміні або словотворенні (наприклад, ніч — ночі, сон — сна).
-
У музиці — зміна тональності, висоти звуку або тембру голосу або інструменту.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. мутація, р. мутації, д. мутації, з. мутацію, о. мутацією, м. мутації, к. мутаціє
Походження слова (Етимологія)
Слово «мутація» походить від латинського mutatio, що означає «зміна». Воно пов’язане з дієсловом mutare — «змінювати, переробляти». Це міжнародний термін, який використовується в біології для позначення зміни спадкових ознак. Споріднені слова в інших мовах: російське «мутация», болгарське «мутация», білоруське «мутацыя», польське mutacja, чеське mutace, словацьке mutácia, сербохорватське мутација, словенське mutácija. Також це слово пов’язане з давньоіндійським méthati, mithati («змінює, чергується»), готським maidjan («змінювати»), латиським miêtus («зміна»), праслов’янським mstiti та українським «мстити».