мезга

[mɛzɦɑ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. М’яка, пориста тканина всередині кісток тварин та людини, де відбувається утворення клітин крові; кістковий мозок.

  2. Застаріле та діалектне: м’яка, спонгіозна серцевина стовбура деяких рослин або плодів (наприклад, очерету, бузини, кавуна).

  3. Переносно: суть, найглибша основа чогось; квінтесенція, концентрація якостей або ідей.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. мезга, р. мезги, д. меззі, з. мезгу, о. мезгою, м. меззі, к. мезго

Більше записів