1. Філософський термін, що означає надання самостійного, незалежного буття явищу, властивості або відношенню, які існують лише в зв’язку з іншим об’єктом або процесом; перетворення абстрактного поняття на самостійну субстанцію.
2. У лінгвістиці — процес або результат перетворення слова іншої частини мови (найчастіше прикметника або дієслова) на іменник (субстантив), що набуває всіх граматичних ознак іменника.