1. Надати чомусь характеру самостійної сутності, субстанції; втілити абстрактну ідею, якість або відношення в конкретну, самостійну форму.
2. У філософії (переважно в ідеалістичних системах) — розглядати, трактувати абстрактні поняття, загальні властивості або відношення як самостійні, незалежні сутності, що існують окремо від конкретних об’єктів чи явищ.