сконцентрованість

[skont͡sɛntroʋɑnistʲ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Властивість за значенням прикметника “сконцентрований“; стан максимальної зосередженості уваги, думок або сил на певному об’єкті, діяльності чи меті.

  2. Фізична або хімічна характеристика речовини, що виражає вміст певного компонента в розчині або суміші; концентрація.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сконцентрованість, р. сконцентрованості, д. сконцентрованості, з. сконцентрованість, о. сконцентрованістю, м. сконцентрованості, к. сконцентрованосте

Більше записів