сконцентрованість

1. Властивість за значенням прикметника “сконцентрований“; стан максимальної зосередженості уваги, думок або сил на певному об’єкті, діяльності чи меті.

2. Фізична або хімічна характеристика речовини, що виражає вміст певного компонента в розчині або суміші; концентрація.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |