1. (у математиці, інформатиці) Властивість об’єкта чи процесу, що визначається через самого себе, тобто такий, у визначенні якого використовується він сам; рекурсія.
2. (у лінгвістиці) Можливість багаторазового послідовного застосування однієї граматичної правила до результату її ж попереднього застосування для утворення складних мовних конструкцій.
3. (у філософії, логіці) Повернення до вихідного пункту міркування; логічний або причинний зв’язок, за якого наслідок стає основою для власної причини.