Значення
-
(в інформатиці та математиці) Процес, коли функція, алгоритм або об’єкт визначається через самого себе або звертається до самого себе в межах свого визначення.
-
(в програмуванні) Прийом, при якому функція безпосередньо (пряма рекурсія) або опосередковано (непряма рекурсія) викликає саму себе для розв’язання певної задачі.
-
(в лінгвістиці) Мовне явище, при якому синтаксична конструкція містить в собі аналогічну конструкцію як свою складову частину.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. рекурс, р. рекурсу, д. рекурсові, з. рекурс, о. рекурсом, м. рекурсі, к. рекурсе