розколоучитель

1. Той, хто проповідує ідеї, що ведуть до розколу (роз’єднання, розбрату) в релігійній громаді чи церкві; засновник або активний поширювач релігійної єресі.

2. (Переносно) Той, хто навмисно серед якоїсь спільноти людей (громади, організації, суспільства) поширює ідеї, що викликають розбрат, ворожнечу та внутрішній конфлікт.

Приклади вживання слова

розколоучитель

Відсутні