1. Який не набув широкого поширення, не став загальновідомим або загальновживаним; обмежений у вжитку, застосуванні чи циркуляції.
2. (У лінгвістиці, про мовні одиниці) Який не є загальновживаним, вживається лише в обмеженому колі (наприклад, у певному регіоні, соціальній групі, професійному середовищі) або в окремих текстах.