1. Який розколотий на частини, розбитий, розтрощений.
2. Який розхитався, став нетвердим через коливання або удар.
3. Перен. Виснажений, знесилений, зруйнований фізично або морально.
розколочений
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |