Значення
-
Той, хто проповідує ідеї, що ведуть до розколу (роз’єднання, розбрату) в релігійній громаді чи церкві; засновник або активний поширювач релігійної єресі.
-
(Переносно) Той, хто навмисно серед якоїсь спільноти людей (громади, організації, суспільства) поширює ідеї, що викликають розбрат, ворожнечу та внутрішній конфлікт.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розколоучитель, р. розколоучителя, д. розколоучителеві, з. розколоучителя, о. розколоучителем, м. розколоучителеві, к. розколоучителю