обрубати

1. Відрубати, відсікти частину чогось, зробити коротшим (про гілки, кінці, краї тощо).

2. Різко перервати, припинити щось; обірвати розмову, стосунки.

3. У техніці: обробити рубанком, зробити гладким край або поверхню деревини.

4. У будівництві: надати стіні, виступу тощо форми прямокутного зрізу, зробити уступ.

5. У морській справі: швидко віддати, відв’язати (канат, трос).

Приклади:

Приклад 1:
Він весь час перепитував, по той бік хтось нервово сміявся, затихав і прича ювався, виманюючи його голос, щ об потім, не давши опам’ятатись, обрубати на самій вершині крику, звідки б той лет ів стрімголов, розсипаючись на все дрібніші скарги нестерпних павз. Тоді знов над ним злітав голос, тепер ніби вже за спиною.
— Зеров Микола, “Камена”