Значення
-
Абстрактна назва властивості за значенням прикметника «обернений»; стан, коли щось спрямоване, звернене у протилежний бік або змінено на протилежне.
-
У математиці та логіці: властивість відношення, за якої разом із будь-якою впорядкованою парою елементів (a, b) до цього відношення належить також і обернена пара (b, a).
-
У лінгвістиці: властивість двоспрямованого зв’язку між елементами мовної структури, здатність до взаємного визначення або заміни; взаємозв’язок.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. оберненість, р. оберненості, д. оберненості, з. оберненість, о. оберненістю, м. оберненості, к. оберненосте