розполонюватися

1. (про місце, простір) Ставати вільним, звільнятися від когось або чогось, що його заповнювало, займало.

2. (переносно, про людину) Ставати менш заклопотаним, зайнятим; звільнятися від обов’язків, турбот, думок, що цілковито займали розум.