оброчний

Значення

1. (іст.) Який сплачує оброк (грошову або натуральну повинність) панщини, державі тощо; оброчний селянин.

2. (іст.) Призначений для сплати оброку; пов’язаний з оброком. Оброчні землі.

Правопис та відмінювання