Історико-культурний процес поширення польської мови, культури, національної ідентичності та впливу серед інших народів, зокрема українців, білорусів та литовців, що часто супроводжувався політикою асиміляції та зміною конфесійної приналежності (перехід у католицизм).
Політика державних органів або інституцій, спрямована на насадження польської мови, культури, звичаїв та світогляду в не-польському середовищі, що призводить до витіснення місцевої мови та традицій.
Добровільний або вимушений процес засвоєння окремою особою або групою осіб польської мови, культури та самосвідомості, часто з одночасною втратою рідної культурної ідентичності.