1. (від дієслова “ула́врити”) такий, що був підданий улаврюванню — процесу виділення золота, срібла або інших дорогоцінних металів з руд або сплавів за допомогою ртуті.
2. (переносно, рідко) такий, що був захоплений, опанований або отриманий у повному обсязі; витягнутий, добутий (наприклад, про знання, істину).