улаврений

[ulɑʋrɛnɪj] Прикметник

Буква:У

Значення

  1. (від дієслова “ула́врити”) такий, що був підданий улаврюванню — процесу виділення золота, срібла або інших дорогоцінних металів з руд або сплавів за допомогою ртуті.

  2. (переносно, рідко) такий, що був захоплений, опанований або отриманий у повному обсязі; витягнутий, добутий (наприклад, про знання, істину).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. улаврений, р. улавреного, д. улавреному, з. улавреного, о. улавреним, м. улавренім

Більше записів