drevosliv.com

Словник Української

розвідач

Буква

1. Військовослужбовець, який здійснює розвідку, збирання відомостей про противника або місцевість; розвідник.

2. Той, хто займається пошуком, дослідженням, вивченням чого-небудь (наприклад, корисних копалин, нових територій); дослідник, першовідкривач.

3. Застаріла назва літака-розвідника або корабля розвідувальної служби.

Приклади:

Приклад 1:
Тепер між нами розділилась думка: одні говорять одпустить його,- він тим покинутий, що божевільний, і, певне, він не зробить зла нікому, а другі кажуть: се розвідач хитрий, убить його, щоб не було біди. Поки Деїфоб говорить, надходять люди, чоловіки й жінки, хто з поля від Скейської брами, хто з будинків від міста, і збираються в гурт.
— Котляревський Іван, “Енеїда”

More posts