1. Розбити, роздавити, розтрощити щось тверде, зробити тріски, уламки.
2. Розширити, розплющити, сильно відкрити (переважно про очі, рот).
3. Розгромити, розбити наголову (про військові дії).
Словник Української Мови
Буква
1. Розбити, роздавити, розтрощити щось тверде, зробити тріски, уламки.
2. Розширити, розплющити, сильно відкрити (переважно про очі, рот).
3. Розгромити, розбити наголову (про військові дії).
Приклад 1:
?» Щось там в ділі є таке, що може геть його розторощити й всьому покласти край. Що то за папери?
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”