Значення
-
Рання форма багатоголосся в західноєвропейській музиці середньовіччя (IX–XIII ст.), при якій до основного церковного григоріанського співу (голосу) додається один або кілька інших голосів, що рухаються паралельними інтервалами (часто в кварту, квінту чи октаву).
-
Назва старовинного музичного інструмента, попередника сучасного органу, що використовувався в античності та середньовіччі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. органум, р. органум, д. органум, з. органум, о. органум, м. органум, к. органум