1. Рання форма багатоголосся в західноєвропейській музиці середньовіччя (IX–XIII ст.), при якій до основного церковного григоріанського співу (голосу) додається один або кілька інших голосів, що рухаються паралельними інтервалами (часто в кварту, квінту чи октаву).
2. Назва старовинного музичного інструмента, попередника сучасного органу, що використовувався в античності та середньовіччі.