drevosliv.com

Словник Української

розвідини

Буква

1. Військова розвідка, збір відомостей про противника, його сили, позиції, плани та іншу інформацію військового значення.

2. (у множині) Спеціальні органи держави, що займаються такою діяльністю; розвідувальна служба.

Приклади:

Приклад 1:
Тут Олелько знову завів їх у чагарі й наказав чекати, а сам пішов на розвідини. Вернувся на возі парокінь, яким правив старий посполитий у брилі й полотняних штанях.
— Франко Іван, “Мойсей”

More posts