Значення
- (Лінгвістика) –
(застаріле, ірон.) Властиво ввічливому звертанні: зробити ласку, удостоїти, зважити (зробити щось).
- (Лінгвістика) –
(застаріле, ірон.) Проявити волю, бажання, намір щось зробити; дозволити собі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я зволю, ти зволиш, він зволить, ми зволимо, ви зволите, вони зволять