1. (заст., ірон.) Уявити себе важливою особою, поводитися зверхньо, з презирством; дозволити собі щось з почуттям власної вищості.
2. (рідк.) Влаштуватися, облаштуватися зручно та комфортно; забезпечити собі приємне перебування десь.
зволитися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |