1. (рідк.) Дія за значенням дієслова зволити; надання дозволу, дозвіл, дозволяння.
2. (заст.) Бажання, воля, хотіння; примха, пристрасть.
зволення
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Передчуття визволення було в нім, і ті спогади, що невпинно йому допливали, повертали його назад і назад, у чудове дитинство, в незабутній час першого дізнання світу. Він ішов чарівною стежкою минулого, натхненно шукаючи колишніх джерел, і навесні серед міста пристрасно марив теплою осінню степів.Тепер він глянув на годинника.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”
Частина мови: іменник (однина) |