Значення
- (Техніка) –
(у техніці) Пристрій для тимчасового фіксування або фіксації рухомої частини механізму в певному положенні; стопор, фіксатор.
- (Техніка) –
(у залізничній справі) Те саме, що гальмівна башмак — пристрій, що підкладається під колесо рухомого складу для запобігання самовільному руху.
- (Загальне) –
(переносно, рідко) Те, що призупиняє, зупиняє якийсь процес або дію.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. зупин, р. зупину, д. зупинові, з. зупин, о. зупином, м. зупині, к. зупине
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘зупин’ походить від дієслова ‘зупинити’, яке, своєю чергою, пов’язане з праслов’янським коренем *pęti (тягнути, натягувати). Утворене за допомогою префікса ‘за-‘ (що означає завершення дії) та кореня, що вказує на натягування, зупинку руху. Таким чином, ‘зупин’ буквально означає ‘місце, де щось зупиняється’ або ‘дія зупинки’. Це слово є частиною великої родини слів, пов’язаних з поняттям ‘тягнути’ та ‘зупиняти’.