зупинений
[zupɪnɛnɪj] Прикметник
Буква:З
Значення
- (Фізика) –
Такий, що перестав рухатися або діяти; припинений, затриманий.
- (Техніка) –
(У техніці) Такий, що виведений з робочого стану; вимкнений.
- (Соціологія) –
(Переносно) Такий, що перестав розвиватися або функціонувати; застиглий, стагнуючий.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. зупинений, р. зупиненого, д. зупиненому, з. зупиненого, о. зупиненим, м. зупиненім