зупинення

[zupɪnɛnnjɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Техніка) –

    Дія за значенням дієслова зупинити — припинення руху, переривання процесу або діяльності.

  2. (Фізика) –

    Стан за значенням дієслова зупинитися — тимчасове припинення руху, перебування у стані спокою після руху.

  3. (Техніка) –

    (у техніці) Примусове припинення роботи механізму, апарата, програми тощо, часто за допомогою спеціального пристрою або команди.

  4. (Юриспруденція) –

    (у праві) Адміністративна чи процесуальна дія, що передбачає тимчасове припинення дії документа, рішення, строку, виконання обов’язків тощо.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. зупинення, р. зупинення, д. зупиненню, з. зупинення, о. зупиненням, м. зупиненні, к. зупинення

Більше записів