зупинити

[zupɪnɪtɪ] Дієслово

Буква:З

Значення

  1. (Техніка) –

    Примусити когось або щось припинити рух, перестати переміщуватися; затримати на місці.

  2. (Техніка) –

    Припинити дію, функціонування або перебіг чогось; зробити перерву.

  3. (Лінгвістика) –

    Позбавити можливості розвиватися далі, перешкодити здійсненню чогось; завадити.

  4. (Психологія) –

    Зафіксувати, закріпити (увагу, погляд, думку тощо) на комусь або чомусь.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я зупиню, ти зупиниш, він зупинить, ми зупинимо, ви зупините, вони зупинять

Більше записів