Значення
- (Медицина) –
Зменшувально-пестлива форма від слова “зуби” — маленькі, дрібні зуби або зуби дитини.
- (Техніка) –
Виступаючі гострі елементи на ріжучому або колючому інструменті, пристрої чи деталі (наприклад, зубці пилки, грабель, корони, шестерні).
- (Історія) –
Військові укріплення у формі гострих виступів на стіні замку, фортеці, бастіону, призначені для захисту та ведення обстрілу.
- (Геологія) –
Гострі вершини гірського хребта, що нагадують за формою зуби.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. зубець, р. зубця, д. зубцеві, з. зубець, о. зубцем, м. зубцеві, к. зубцю
Походження слова (Етимологія)
Слово «зубці» (застаріле) позначає страву з очищених зерен ячменю, які варять або смажать; також ячмінну кашу, зварену на конопляному молоці. Існує й зменшувальна форма «зубчики» з тим самим значенням. Походження слова пов’язане з народною етимологією: давніша назва «зибці» (товчений ячмінь, який варять у воді та кип’ятять у конопляній олії) була переосмислена під впливом фонетично близького слова «зубці» (множина від «зубець» — маленький зуб). Таким чином, назва страви зблизилася зі словом, що означає «зуби». Дивіться також статтю про слово «зибком».