1. Який має зубці, виступи, що чергуються з виїмками, нагадуючи форму зубів (про край, поверхню, деталь тощо).
2. У ботаніці: має гострі вирізи по краю, що нагадують зубці (про листки, пелюстки).
зубчастий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Скільки оком сягнеш, розпростерся хвилястий, зелений океан, збрижений велетенськими химерними хвилями, що йшли одна за одною: то ліс підіймався на кряжі гір, опускався і знову підіймався… Найближчий гребінь — сизо-зелений, зубчастий. За ним — сизо-фіалковий: ліворуч, скільки оком сягнеш, і праворуч тягся ламаний контур.
— Невідомий автор, “012 Bagrianii Ivan Tigrolovi”
Приклад 2:
A. Великий і малий грудні м’язи B. Дельтоподібний і дзьобо-плечовий м’язи C. Двоголовий м’яз плеча і плечовий D. Передній зубчастий і підлопатковий м’язи E. Великий і малий круглі м’язи 26. У спор тсмена розрив Ах ілова сухожил ка.
— Невідомий автор, “017 Bilash Vp Anatomiia Opornorukhovogo Aparatu Splankhnologiia Tech”
Частина мови: прикметник () |