Древослів

Словник Української Мови

зубчастий

[zubt͡ʃɑstɪj] Прикметник

Буква:З

Значення

  1. (Техніка) –

    Який має зубці, виступи, що чергуються з виїмками, нагадуючи форму зубів (про край, поверхню, деталь тощо).

  2. (Ботаніка) –

    У ботаніці: має гострі вирізи по краю, що нагадують зубці (про листки, пелюстки).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. зубчастий, р. зубчастого, д. зубчастому, з. зубчастого, о. зубчастим, м. зубчастім

Синоніми & Антоніми

Більше записів