1. Прикметник, утворений від слова «знахур» (людина, яка займається знахарством, чаклунством); стосовний до знахурів, властивий їм, характерний для їхньої діяльності.
2. Пов’язаний із знахарством, чаклунством; такий, що має ознаки магічних практик, чарів або народного цілительства.