знахідка

[znɑxidkɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Загальне) –

    Те, що знайдено, знайдений предмет, річ або явище, що має цінність або викликає інтерес.

  2. (Наука) –

    Вдале, несподіване відкриття або винахід, що має важливе значення в науці, техніці, мистецтві тощо.

  3. (Лінгвістика) –

    Перен. Людина, яка виявилася дуже корисною, відповідною своєму призначенню або місцю.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. знахідка, р. знахідки, д. знахідці, з. знахідку, о. знахідкою, м. знахідці, к. знахідко

Більше записів