жур

[ʒur] Іменник

Буква:Ж

Значення

  1. (Ботаніка) –

    (діал.) Густий ліс, хаща, чагарник, важкопрохідне місце.

  2. (Геологія) –

    (діал.) Глибоке місце в річці, озері, водоверть, вир.

  3. (Лінгвістика) –

    (діал.) Сум, журба, туга, задума.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. жур, р. жура, д. журові, з. жура, о. журом, м. журі, к. журе

Походження слова (Етимологія)

Слово «жур» в українській мові означає «куль соломи для покрівлі» або «сніп». Воно, ймовірно, запозичене з угорської мови, де «zsúp» означає «оберемок (в’язка) соломи». Угорське слово, своєю чергою, походить від середньоверхньонімецького «schoup» (сучасне німецьке «Schober» — «купа снопів, соломи або сіна»), яке пов’язане з давньоверхньонімецьким «scubil» — «жмут волосся або соломи».
Споріднені слова:солома, покрівля, оберемок

Більше записів