солома

[solomɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Сухі стебла злакових рослин (жита, пшениці, вівса тощо), що залишаються після обмолоту зерна; використовуються як підстилка для худоби, корм, матеріал для покрівель, виготовлення виробів тощо.

  2. Порожнє, несуттєве, невагоме (часто про слова, обіцянки, надії).

  3. У складі ботанічних назв для позначення видів рослин з порожнистими або соломоподібними стеблами (наприклад, солома гірська).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. солома, р. соломи, д. соломі, з. солому, о. соломою, м. соломі, к. соломо

Більше записів