покрівля

Верхня конструкція будівлі або споруди, що захищає її від атмосферних впливів (дощу, снігу, вітру тощо).

Матеріал, яким покривають дах для захисту від вологи та інших атмосферних явищ (наприклад, черепиця, шифер, бляха, ондулін).

У техніці — захисне верхнє покриття або оболонка чого-небудь (наприклад, покрівля резервуара).

Приклади вживання слова

покрівля

Приклад 1:
Ха­та хоч ста­ра бу­ла, та як по­ла­го­див був Ос­тап, по­ки ще не же­нив­ся, то во­на, мов, і бадьори­ла­ся; а як підня­лась ли­ха го­ди­на, що зам­ча;, ла не тільки лад в хаті, а й са­мо­го Ос­та­па,- то й ха­та осу­ну­лась… Стріха місця­ми по­виг­ни­ва­ла, покрівля де-где про­ва­ли­ла­ся, вікна по­биті: замість ши­бок – ганчірки світять; ще до то­го дощ та хур­то­ви­на об­би­ла, обш­ма­ру­ва­ла… Пуст­кою аж во­няє! І все­ре­дині не кра­ще.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”