збентежений
[zbɛntɛʒɛnɪj] Прикметник
Буква:З
Значення
-
Який перебуває в стані душевного неспокою, розгубленості, втративший впевненість або здатність ясно мислити через несподівану, неприємну чи дивну подію.
-
Який виражає такий стан або свідчить про нього (про вигляд, погляд, поведінку тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. збентежений, р. збентеженого, д. збентеженому, з. збентеженого, о. збентеженим, м. збентеженім