Древослів

Словник Української Мови

знічений

[znit͡ʃɛnɪj] Прикметник

Буква:З

Значення

  1. (Медицина) –

    (про людину) Який має знічений вигляд, тобто зі зменшеними, запалими щоками, часто через хворобу, виснаження або страждання.

  2. (Медицина) –

    (про обличчя, щоки) Такий, що став тоншим і втратив повноту, запалий.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. знічений, р. зніченого, д. зніченому, з. зніченого, о. зніченим, м. зніченім

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів