знічев’я

Приклад 1:
Знічев’я стра­хо­ви­ще жах­ну­ло­ся… За­лу­па­ло чер­во­ни­ми очи­ма… підве­ло го­ло­ву, гля­ну­ло на сво­го во­ро­га – та аж по­темніло… Кру­то схи­лив­ши униз го­ло­ву, во­но пішло на­суп­ро­ти Мак­си­ма. Мак­сим не зля­кав­ся і тут: груд­дя заліта­ло, як ті кулі-одно по­пе­ред дру­гим… Во­но нес­ло бу­гаєві гос­тинці то в лоб, то в ніс, то в бо­ки… Стра­хо­ви­ще нічо­го то­го не чу­ло: во­но навіть не чу­ло землі під со­бою.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”